Історія села Велика Рогозянка Золочівського району Харківської області
Сучасна офіційна назва населеного пункту - село Велика Рогозянка.
Достовірної дати виникнення назви населеного пункту невідомо, але в царській грамоті, яка написана в 1703 році, село називається Разінка, пізніше перейменована на Рогозянка. Також встановлено, що в 1702 році в селі існувала церква. Це свідчить про те, що на той час в селі проживала значна кількість людей. До революції в селі існувала земська двокласна школа на 2 класні кімнати, був побудований храм, престольне свято Вознесіння. Місцевість на якій розташоване село, горбиста рівнина порізана ярами. Через село протікає річка місцевого значення - Рогозянка.
Населений пункт село Велика Рогозянка розташований у південно-західній частині Золочівського району, відстань до районного центру - шосейним шляхом 19 км, до м.Харків—60 км.
На території села знаходиться Великорогозянська сільська рада, яка утворена 01 квітня 1923 року. До складу територіальної громади входять 3 населені пункти: село Велика Рогозянка, село Сковородинівка та село Гуринівка. Населення ради на 01.01.2017 р становить 1170 чол. Територія Великорогозянської сільської ради складає 7553,5 га, з них площа населених пунктів - 448 га. Відстань до найближчої місцевої ради - 10 км (Малорогозянська сільська рада).
На території ради газифіковані всі три населених пункти.
Агропромисловий комплекс є основою економіки Великорогозянської сільської ради. У ньому зайнята основна частина населення, тут формуються джерела забезпечення населених пунктів сільської ради продовольчими та сировинними ресурсами. Сільгосппідприє- мства ПрАТ «Агрофірма ім..Г.С.Сковороди», ПСП «Вікторія», СФГ«Суворов», які працюють на території ради, являючись основними платниками податків, наповнюють сільський бюджет та надають допомогу населенню у розвитку особистих селянських господарств. На території сільської ради працюють Сковородинівський та Гуринівський ФАПи, Великорогозянська амбулаторія загальної практики сімейної медицини.
Повноцінне функціонування трьох клубних закладів, трьох бібліотечних філіалів, обласного комунального закладу «Національний літературно-меморіальний музей Г.С.Сковороди» сприяють розвитку творчого потенціалу населення.
Співробітники музею підтримують постійний зв’язок з громадськими організаціями, підприємствами, установами, учбовими закладами, зокрема ХНУ ім.Каразіна, ХНПУ ім. Г.С.Сковороди, ХНУВС, плідно співпрацюють з організаторами проекту "Григорій Сковорода – 300". На запрошення Банкнотно-монетного двору взяли участь у розробці ескізу до створення 500-гривневої банкноти.
У музеї пройшли виїзні засідання президії Академії педагогічних наук НАН України, Ученої ради ХНТУСГ ім.П.Василенка, міжнародний семінар Українського Християнського Академічного Товариства "Християнство і освіта: Український контекст", Міжнародний симпозіум скульпторів "Філософія серця".
У музеї традиційно проходять:
- літературно-мистецьке свято "Сковородинівська весна" – травень;
- Всеукраїнська наукова конференція – травень;
- Міжнародні Сковородинівські філософські читання – вересень;
- студентські Сковородинівські філософські читання – листопад,
- вшанування пам'яті та святкування річниці народження Г.С.Сковороди – грудень.
Співробітники музею були учасниками Першого Міжнародного музейного фестивалю (м. Дніпропетровськ, 2005 р.) та Світового конгресу українців (м. Київ, 2006 р.).
